Жорстоке поводження з дітьми

Мірабеллочка і киця Мура

В українському суспільстві переважає думка, що жорстоке поводження з дітьми в сім'ї та іншими членами є виключно проблемою цієї сім’ї і втручання суспільства не потрібно, а тим більше держави. В українському суспільстві донедавна вважалося неприйнятним говорити про жорстоке поводження з дітьми в сім’ї.

Насильство та жорстоке поводження з дітьми прийнято розглядати у чотирьох площинах: психологічній, правовій, суспільно-політичній та моральній. У площині права випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми карається законом. У моральній площині жорстоке поводження з дітьми окреслює кривдження, набагато слабших фізично, часто з фізичними або психічними наслідками. Значних розмірів жорстоке поводження з дітьми набуває у суспільно-політичній площині. Свідченням таких наслідків є війни, різні збройні конфлікти, а також різні порушення у громадських місцях. У психологічній площині — ця жорстокість проявляється у психіці дитини, а також у їхніх подальших стосунках в майбутньому житті.

В наказі відомства Міністерства освіти і науки "Про вжиття заходів щодо запобігання насильству над дітьми" від 01 лютого 2010 року йдеться про заходи щодо попередження насильства, жорстокому поводженню з дітьми і захисту права дітей. Зокрема береться до уваги те, що Всеукраїнська громадська організація "Жіночий консорціум України" при підтримці Міністерства освіти і науки України в 2009 році у дитячих закладах навчання Вінницької, Кіровоградської, Київської та Черкаської областей було проведено дослідження "Насильство в школі: проблеми та допомога, якої потребують діти та вчителі в її розв'язанні".

Результатом такого дослідження - статистика переважаючих форм жорстокого поводження з дітьми: образи, побиття, копняки, приниження, використання образливих прізвиськ, позбавлення їжі та грошей, псування майна іншої особи, неприємні дотики до тіла, тощо.

Насильство та жорстоке поводження щодо дітей найчастіше чинять: другі діти (95%), батьки дітей (68%) та дорослі, які працюють із дітьми (39%). Від 24 до 37% дітей зазнають різних форм насильства дома, на вулиці, в школі (від щоденного до декількох разів на місяць). Відповідно до дослідження діти впевнено відповіли про те, що насильства та жорстокого поводження зазнають в школі:

- у віці 9-11 років - 65% дівчат та 50% хлопців;

- у віці 12-14 років - 84% дівчат та 70% хлопців;

- у віці 15-16 років - 56% дівчат та 51% хлопців.

Всі вище перераховані факти дослідження насильства та жорстокого поводження з дітьми та порушення права дітей мають системний характер, не мають залежності від територіального чинника і підтверджують те, що саме школа відіграє дуже важливу роль у формуванні дітей як середовища соціалізації, де діти дуже часто у своєму житті зустрічаються з різними формами насильства, йдеться у документі.

Серед основних фактів порушення права дітей виділяються такі: "образи, погрози, побиття дітей з боку дорослих", "побиття дітей за погані оцінки, за неслухняність з боку батьків", "побиття дітей батьками, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння", "побиття дітей однолітками, старшими дітьми".

Недостатнє захищення державою права дітей, корупція серед чиновників, небажання чиновників об'єктивно захищати від жорстокого поводження над дітьми, знущання над ними, брутального поводження, викрадення та продажу дітей вважають близько половини опитаних дітей.

Справді об'єктивної та офіційної статистики про форми насильства та жорстоке поводження з дітьми не існує. Пов'язано це передусім: з недовірою до міліції і небажанням з нею мати справи. Існують і так звані нюанси: наприклад, якщо самі батьки приносять до лікаря явно побиту дитину і цинічно пояснюють, що дитина впала, лікарі не повідомляють про такі факти міліцію. Через конфлікти в сім'ї, страждання дітей чиновники держустанов, що займаються захистом дітей, небажають об'єктивно вирішувати, а іноді різними відписками і "закриванням очей" взагалі не вирішують на користь захисту права дітей та попередженням насильства з дітьми.

Відповідно до Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" є такі визначення форм насильства та жорстокого поводження з дітьми:

Насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.

Фізичне насильство в сім'ї - умисне нанесення одним членом сім'ї іншому члену сім'ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров'я, нанесення шкоди його честі і гідності.

Сексуальне насильство в сім'ї - протиправне посягання одного члена сім'ї на статеву недоторканість іншого члена сім'ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім'ї.

Психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.

Економічне насильство в сім'ї - умисне позбавлення одним членом сім'ї іншого члена сім'ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров'я.

Члени сім'ї - особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання.

Жертва насильства в сім'ї - член сім'ї, який постраждав від фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства з боку іншого члена сім'ї.

Попередження насильства в сім'ї - система соціальних і спеціальних заходів, спрямованих на усунення причин і умов, які сприяють вчиненню насильства в сім'ї, припинення насильства в сім'ї, яке готується або вже почалося, притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні насильства в сім'ї, а також медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім'ї.

Реальна загроза вчинення насильства в сім'ї - погроза вчинення одним членом сім'ї стосовно іншого члена сім'ї умисних дій, передбачених абзацом другим цієї статті, якщо є реальні підстави очікувати її виконання.

Наслідками насильства та жорстоке поводження з дітьми і неуважного відношення щодо них можуть виявлятися у дітей у таких формах: прагнення кудись бігти, прагнення сховатися, або у вигляді глибокої загальмованості, залякуваності, зовнішньої байдужності до оточуючого середовища, дитина охоплена переживаннями страху, тривоги, дипресії і гніву. Вже у старшому віці у дітей можливий розвиток глибокої депресії з почуттями власної неповноцінності.

Всі види насильства та жорстоке поводження з дітьми, порушенням їх прав та інтересів, веде до важких наслідків - порушення права дитини, збиток їхньому здоров'ю чи небезпека для життя дитини. Дуже негативними наслідками насильства та жортоке поводження з дітьми є саме психологічні травми, які приводять до посттравматичних та психореактивних розладів.

Із 100 випадків фізичного насильства над дітьми приблизно 2 закінчуються смертю дитини. Наслідками фізичного насильства та жорстоке поводження з дітьми:

- різноманітні синці, травми, переломи;

- ушкодження внутрішніх органів дитини: печінки, селезінки, нирок та ін.

Потрібен певний час, щоб лікувати ушкодження, але ще більше часу потребують зусилля, щоб залікувати душевні рани, психіку дитини, яка постраждала від жорстокого поводження та насильства.

Всі діти, які постраждали від насильства, пережили психологічну травму, розвиваються вподальшому із значними емоційними особливостями, які відображаються у поведінці дитини і негативно впливають на подальше їхнє життя. Почуваючи себе знедоленими, нещасливими, пристосовуючись до ненормальних умов проживання, намагаючись знайти вихід з ситуації, яка створилася, вони і самі можуть вподальшому творити насильство та жорстоке насильство з дітьми вже своїм. В майбутньому житті це втрата батьків, здатних виховувати дітей здорових у фізичному і моральному плані розвитку. Нарешті, це відтворення і спонукання до жорстокості в суспільстві, оскільки колишні жертви насильства самі часто стають здатними на різні форми насильства та жорстоке насильство з дітьми.